розгу́джений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розгу́джений | розгу́джена | розгу́джене | розгу́джені |
родовий | розгу́дженого | розгу́дженої | розгу́дженого | розгу́джених |
давальний | розгу́дженому | розгу́дженій | розгу́дженому | розгу́дженим |
знахідний | розгу́джений | розгу́джену | розгу́джене | розгу́джені |
орудний | розгу́дженим | розгу́дженою | розгу́дженим | розгу́дженими |
місцевий | на/у розгу́дженому, розгу́дженім | на/у розгу́дженій | на/у розгу́дженому, розгу́дженім | на/у розгу́джених |
[рідко] |