розгу́каний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розгу́каний | розгу́кана | розгу́кане | розгу́кані |
родовий | розгу́каного | розгу́каної | розгу́каного | розгу́каних |
давальний | розгу́каному | розгу́каній | розгу́каному | розгу́каним |
знахідний | розгу́каний, розгу́каного | розгу́кану | розгу́кане | розгу́кані, розгу́каних |
орудний | розгу́каним | розгу́каною | розгу́каним | розгу́каними |
місцевий | на/у розгу́каному, розгу́канім | на/у розгу́каній | на/у розгу́каному, розгу́канім | на/у розгу́каних |
[рідко] |