розгу́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | розгу́лювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розгу́люймо | |
2 особа | розгу́люй | розгу́люйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгу́люватиму | розгу́люватимемо, розгу́люватимем |
2 особа | розгу́люватимеш | розгу́люватимете |
3 особа | розгу́люватиме | розгу́люватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгу́люю | розгу́люємо, розгу́люєм |
2 особа | розгу́люєш | розгу́люєте |
3 особа | розгу́лює | розгу́люють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розгу́люючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розгу́лював | розгу́лювали |
жін. р. | розгу́лювала | |
сер. р. | розгу́лювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розгу́лювавши |