Розгуркотітися

Знайти приклади в літературі

розгуркоті́тися – дієслово доконаного виду
Інфінітив розгуркоті́тися, розгуркоті́тись
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа
2 особа
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа
2 особа
3 особа розгуркоти́ться розгуркотя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розгуркоті́вся, розгуркоті́всь розгуркоті́лися, розгуркоті́лись
жін.р. розгуркоті́лася, розгуркоті́лась
сер.р. розгуркоті́лося, розгуркоті́лось
Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник
розгуркоті́вшись


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *