роздержа́вити – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | роздержа́вити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | роздержа́вмо | |
2 особа | роздержа́в | роздержа́вте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роздержа́влю | роздержа́вимо, роздержа́вим |
2 особа | роздержа́виш | роздержа́вите |
3 особа | роздержа́вить | роздержа́влять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | роздержа́вив | роздержа́вили |
жін.р. | роздержа́вила | |
сер.р. | роздержа́вило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
роздержа́влений | ||
Безособова форма | ||
роздержа́влено | ||
Дієприслівник | ||
роздержа́вивши |