роздільни́й – прикметник | ||||
(подільний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | роздільни́й | роздільна́ | роздільне́ | роздільні́ |
родовий | роздільно́го | роздільно́ї | роздільно́го | роздільни́х |
давальний | роздільно́му | роздільні́й | роздільно́му | роздільни́м |
знахідний | роздільни́й | роздільну́ | роздільне́ | роздільні́ |
орудний | роздільни́м | роздільно́ю | роздільни́м | роздільни́ми |
місцевий | на/у роздільно́му, роздільні́м | на/у роздільні́й | на/у роздільно́му, роздільні́м | на/у роздільни́х |