розкарбува́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розкарбува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розкарбу́ймо | |
2 особа | розкарбу́й | розкарбу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розкарбу́ю | розкарбу́ємо, розкарбу́єм |
2 особа | розкарбу́єш | розкарбу́єте |
3 особа | розкарбу́є | розкарбу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розкарбува́в | розкарбува́ли |
жін.р. | розкарбува́ла | |
сер.р. | розкарбува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розкарбо́ваний | ||
Безособова форма | ||
розкарбо́вано | ||
Дієприслівник | ||
розкарбува́вши |