розка́шлятися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розка́шлятися, розка́шлятись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розка́шляймося, розка́шляймось | |
2 особа | розка́шляйся, розка́шляйсь | розка́шляйтеся, розка́шляйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розка́шляюся, розка́шляюсь | розка́шляємося, розка́шляємось, розка́шляємся |
2 особа | розка́шляєшся | розка́шляєтеся, розка́шляєтесь |
3 особа | розка́шляється | розка́шляються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розка́шлявся, розка́шлявсь | розка́шлялися, розка́шлялись |
жін.р. | розка́шлялася, розка́шлялась | |
сер.р. | розка́шлялося, розка́шлялось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розка́шлявшись |