розки́дчастий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розки́дчастий | розки́дчаста | розки́дчасте | розки́дчасті |
родовий | розки́дчастого | розки́дчастої | розки́дчастого | розки́дчастих |
давальний | розки́дчастому | розки́дчастій | розки́дчастому | розки́дчастим |
знахідний | розки́дчастий | розки́дчасту | розки́дчасте | розки́дчасті |
орудний | розки́дчастим | розки́дчастою | розки́дчастим | розки́дчастими |
місцевий | на/у розки́дчастому, розки́дчастім | на/у розки́дчастій | на/у розки́дчастому, розки́дчастім | на/у розки́дчастих |
[рідко] |