| розкомандирува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розкомандирува́ння | |
| родовий | розкомандирува́ння | |
| давальний | розкомандирува́нню | |
| знахідний | розкомандирува́ння | |
| орудний | розкомандирува́нням | |
| місцевий | на/у розкомандирува́нні, розкомандирува́нню | |
| кличний | розкомандирува́ння* |