| розмарнува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмарнува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмарну́ймо | |
| 2 особа | розмарну́й | розмарну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмарну́ю | розмарну́ємо, розмарну́єм |
| 2 особа | розмарну́єш | розмарну́єте |
| 3 особа | розмарну́є | розмарну́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмарнува́в | розмарнува́ли |
| жін.р. | розмарнува́ла | |
| сер.р. | розмарнува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розмарно́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| розмарно́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| розмарнува́вши | ||