| розмачу́литися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмачу́литися, розмачу́литись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розмачу́литься | розмачу́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмачу́лився, розмачу́ливсь | розмачу́лилися, розмачу́лились |
| жін.р. | розмачу́лилася, розмачу́лилась | |
| сер.р. | розмачу́лилося, розмачу́лилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розмачу́лившись | ||