розмежо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розмежо́ваний | розмежо́вана | розмежо́ване | розмежо́вані |
родовий | розмежо́ваного | розмежо́ваної | розмежо́ваного | розмежо́ваних |
давальний | розмежо́ваному | розмежо́ваній | розмежо́ваному | розмежо́ваним |
знахідний | розмежо́ваний, розмежо́ваного | розмежо́вану | розмежо́ване | розмежо́вані, розмежо́ваних |
орудний | розмежо́ваним | розмежо́ваною | розмежо́ваним | розмежо́ваними |
місцевий | на/у розмежо́ваному, розмежо́ванім | на/у розмежо́ваній | на/у розмежо́ваному, розмежо́ванім | на/у розмежо́ваних |