розме́катися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розме́катися, розме́катись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розме́каймося, розме́каймось | |
2 особа | розме́кайся, розме́кайсь | розме́кайтеся, розме́кайтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розме́каюся, розме́каюсь | розме́каємося, розме́каємось, розме́каємся |
2 особа | розме́каєшся | розме́каєтеся, розме́каєтесь |
3 особа | розме́кається | розме́каються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розме́кався, розме́кавсь | розме́калися, розме́кались |
жін.р. | розме́калася, розме́калась | |
сер.р. | розме́калося, розме́калось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розме́кавшись |