| розметуши́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розметуши́тися, розметуши́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розметуші́мося, розметуші́мось, розметуші́мся | |
| 2 особа | розметуши́ся, розметуши́сь | розметуші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розметушу́ся, розметушу́сь | розметушимо́ся, розметушимо́сь, розметуши́мся |
| 2 особа | розметуши́шся | розметушите́ся, розметушите́сь |
| 3 особа | розметуши́ться | розметуша́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розметуши́вся, розметуши́всь | розметуши́лися, розметуши́лись |
| жін.р. | розметуши́лася, розметуши́лась | |
| сер.р. | розметуши́лося, розметуши́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розметуши́вшись | ||