| розмилува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмилува́тися, розмилува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмилу́ймося, розмилу́ймось | |
| 2 особа | розмилу́йся, розмилу́йсь | розмилу́йтеся, розмилу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмилу́юся, розмилу́юсь | розмилу́ємося, розмилу́ємось, розмилу́ємся |
| 2 особа | розмилу́єшся | розмилу́єтеся, розмилу́єтесь |
| 3 особа | розмилу́ється | розмилу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмилува́вся, розмилува́всь | розмилува́лися, розмилува́лись |
| жін.р. | розмилува́лася, розмилува́лась | |
| сер.р. | розмилува́лося, розмилува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розмилува́вшись | ||