| розмно́жити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмно́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмно́жмо | |
| 2 особа | розмно́ж | розмно́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмно́жу | розмно́жимо, розмно́жим |
| 2 особа | розмно́жиш | розмно́жите |
| 3 особа | розмно́жить | розмно́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмно́жив | розмно́жили |
| жін.р. | розмно́жила | |
| сер.р. | розмно́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розмно́жений | ||
| Безособова форма | ||
| розмно́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| розмно́живши | ||