розморо́жений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розморо́жений | розморо́жена | розморо́жене | розморо́жені |
родовий | розморо́женого | розморо́женої | розморо́женого | розморо́жених |
давальний | розморо́женому | розморо́женій | розморо́женому | розморо́женим |
знахідний | розморо́жений, розморо́женого | розморо́жену | розморо́жене | розморо́жені, розморо́жених |
орудний | розморо́женим | розморо́женою | розморо́женим | розморо́женими |
місцевий | на/у розморо́женому, розморо́женім | на/у розморо́женій | на/у розморо́женому, розморо́женім | на/у розморо́жених |