| розмо́рювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розмо́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмо́рюймо | |
| 2 особа | розмо́рюй | розмо́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмо́рюватиму | розмо́рюватимемо, розмо́рюватимем |
| 2 особа | розмо́рюватимеш | розмо́рюватимете |
| 3 особа | розмо́рюватиме | розмо́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмо́рюю | розмо́рюємо, розмо́рюєм |
| 2 особа | розмо́рюєш | розмо́рюєте |
| 3 особа | розмо́рює | розмо́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розмо́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розмо́рював | розмо́рювали |
| жін. р. | розмо́рювала | |
| сер. р. | розмо́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розмо́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| розмо́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| розмо́рювавши | ||