| розмоча́литися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмоча́литися, розмоча́литись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмоча́льмося, розмоча́льмось | |
| 2 особа | розмоча́лься | розмоча́льтеся, розмоча́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмоча́люся, розмоча́люсь | розмоча́лимося, розмоча́лимось, розмоча́лимся |
| 2 особа | розмоча́лишся | розмоча́литеся, розмоча́литесь |
| 3 особа | розмоча́литься | розмоча́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмоча́лився, розмоча́ливсь | розмоча́лилися, розмоча́лились |
| жін.р. | розмоча́лилася, розмоча́лилась | |
| сер.р. | розмоча́лилося, розмоча́лилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розмоча́лившись | ||