| розмуги́катися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмуги́катися, розмуги́катись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмуги́каймося, розмуги́каймось | |
| 2 особа | розмуги́кайся, розмуги́кайсь | розмуги́кайтеся, розмуги́кайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмуги́каюся, розмуги́каюсь | розмуги́каємося, розмуги́каємось, розмуги́каємся |
| 2 особа | розмуги́каєшся | розмуги́каєтеся, розмуги́каєтесь |
| 3 особа | розмуги́кається | розмуги́каються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмуги́кався, розмуги́кавсь | розмуги́калися, розмуги́кались |
| жін.р. | розмуги́калася, розмуги́калась | |
| сер.р. | розмуги́калося, розмуги́калось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розмуги́кавшись | ||