| розмуркоті́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмуркоті́тися, розмуркоті́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмуркоті́мося, розмуркоті́мось, розмуркоті́мся | |
| 2 особа | розмуркоти́ся, розмуркоти́сь | розмуркоті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмуркочу́ся, розмуркочу́сь | розмуркотимо́ся, розмуркотимо́сь, розмуркоти́мся |
| 2 особа | розмуркоти́шся | розмуркотите́ся, розмуркотите́сь |
| 3 особа | розмуркоти́ться | розмуркотя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмуркоті́вся, розмуркоті́всь | розмуркоті́лися, розмуркоті́лись |
| жін.р. | розмуркоті́лася, розмуркоті́лась | |
| сер.р. | розмуркоті́лося, розмуркоті́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розмуркоті́вшись | ||