рознавісні́лий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рознавісні́лий | рознавісні́ла | рознавісні́ле | рознавісні́лі |
родовий | рознавісні́лого | рознавісні́лої | рознавісні́лого | рознавісні́лих |
давальний | рознавісні́лому | рознавісні́лій | рознавісні́лому | рознавісні́лим |
знахідний | рознавісні́лий, рознавісні́лого | рознавісні́лу | рознавісні́ле | рознавісні́лі, рознавісні́лих |
орудний | рознавісні́лим | рознавісні́лою | рознавісні́лим | рознавісні́лими |
місцевий | на/у рознавісні́лому, рознавісні́лім | на/у рознавісні́лій | на/у рознавісні́лому, рознавісні́лім | на/у рознавісні́лих |