| рознести́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | рознести́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | рознесі́мо, рознесі́м | |
| 2 особа | рознеси́ | рознесі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | рознесу́ | рознесемо́, рознесе́м |
| 2 особа | рознесе́ш | рознесете́ |
| 3 особа | рознесе́ | рознесу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розні́с | рознесли́ |
| жін.р. | рознесла́ | |
| сер.р. | рознесло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розне́сений | ||
| Безособова форма | ||
| розне́сено | ||
| Дієприслівник | ||
| розні́сши | ||