| розпалахкота́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпалахкота́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпалахкочі́мо, розпалахкочі́м | |
| 2 особа | розпалахкочи́ | розпалахкочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпалахкочу́ | розпалахко́чемо, розпалахко́чем |
| 2 особа | розпалахко́чеш | розпалахко́чете |
| 3 особа | розпалахко́че | розпалахко́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпалахкота́в | розпалахкота́ли |
| жін.р. | розпалахкота́ла | |
| сер.р. | розпалахкота́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпалахкота́вши | ||