| розпалахкоті́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розпалахкоті́лий | розпалахкоті́ла | розпалахкоті́ле | розпалахкоті́лі |
| родовий | розпалахкоті́лого | розпалахкоті́лої | розпалахкоті́лого | розпалахкоті́лих |
| давальний | розпалахкоті́лому | розпалахкоті́лій | розпалахкоті́лому | розпалахкоті́лим |
| знахідний | розпалахкоті́лий, розпалахкоті́лого | розпалахкоті́лу | розпалахкоті́ле | розпалахкоті́лі, розпалахкоті́лих |
| орудний | розпалахкоті́лим | розпалахкоті́лою | розпалахкоті́лим | розпалахкоті́лими |
| місцевий | на/у розпалахкоті́лому, розпалахкоті́лім | на/у розпалахкоті́лій | на/у розпалахкоті́лому, розпалахкоті́лім | на/у розпалахкоті́лих |