розпа́лублений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розпа́лублений | розпа́лублена | розпа́лублене | розпа́лублені |
родовий | розпа́лубленого | розпа́лубленої | розпа́лубленого | розпа́лублених |
давальний | розпа́лубленому | розпа́лубленій | розпа́лубленому | розпа́лубленим |
знахідний | розпа́лублений | розпа́лублену | розпа́лублене | розпа́лублені |
орудний | розпа́лубленим | розпа́лубленою | розпа́лубленим | розпа́лубленими |
місцевий | на/у розпа́лубленому, розпа́лубленім | на/у розпа́лубленій | на/у розпа́лубленому, розпа́лубленім | на/у розпа́лублених |