| розпа́рюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розпа́рюваний | розпа́рювана | розпа́рюване | розпа́рювані |
| родовий | розпа́рюваного | розпа́рюваної | розпа́рюваного | розпа́рюваних |
| давальний | розпа́рюваному | розпа́рюваній | розпа́рюваному | розпа́рюваним |
| знахідний | розпа́рюваний, розпа́рюваного | розпа́рювану | розпа́рюване | розпа́рювані, розпа́рюваних |
| орудний | розпа́рюваним | розпа́рюваною | розпа́рюваним | розпа́рюваними |
| місцевий | на/у розпа́рюваному, розпа́рюванім | на/у розпа́рюваній | на/у розпа́рюваному, розпа́рюванім | на/у розпа́рюваних |