| розпахті́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпахті́тися, розпахті́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпахти́ться | розпахтя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпахті́вся, розпахті́всь | розпахті́лися, розпахті́лись |
| жін.р. | розпахті́лася, розпахті́лась | |
| сер.р. | розпахті́лося, розпахті́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпахті́вшись | ||