| розпе́ртися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпе́ртися, розпе́ртись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розіпрі́мося, розіпрі́мось, розіпрі́мся | |
| 2 особа | розіпри́ся, розіпри́сь | розіпрі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розіпру́ся, розіпру́сь | розіпремо́ся, розіпремо́сь, розіпре́мся |
| 2 особа | розіпре́шся | розіпрете́ся, розіпрете́сь |
| 3 особа | розіпре́ться | розіпру́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпе́рся | розпе́рлися, розпе́рлись |
| жін.р. | розпе́рлася, розпе́рлась | |
| сер.р. | розпе́рлося, розпе́рлось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпе́ршись | ||