| розпи́рхатися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпи́рхатися, розпи́рхатись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпи́рхаймося, розпи́рхаймось | |
| 2 особа | розпи́рхайся, розпи́рхайсь | розпи́рхайтеся, розпи́рхайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпи́рхаюся, розпи́рхаюсь | розпи́рхаємося, розпи́рхаємось, розпи́рхаємся |
| 2 особа | розпи́рхаєшся | розпи́рхаєтеся, розпи́рхаєтесь |
| 3 особа | розпи́рхається | розпи́рхаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпи́рхався, розпи́рхавсь | розпи́рхалися, розпи́рхались |
| жін.р. | розпи́рхалася, розпи́рхалась | |
| сер.р. | розпи́рхалося, розпи́рхалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпи́рхавшись | ||