розплю́скати – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розплю́скати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розплю́скаймо | |
2 особа | розплю́скай | розплю́скайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розплю́скаю | розплю́скаємо, розплю́скаєм |
2 особа | розплю́скаєш | розплю́скаєте |
3 особа | розплю́скає | розплю́скають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розплю́скав | розплю́скали |
жін.р. | розплю́скала | |
сер.р. | розплю́скало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розплю́сканий | ||
Безособова форма | ||
розплю́скано | ||
Дієприслівник | ||
розплю́скавши |