| розпліта́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розпліта́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпліта́ймо | |
| 2 особа | розпліта́й | розпліта́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпліта́тиму | розпліта́тимемо, розпліта́тимем |
| 2 особа | розпліта́тимеш | розпліта́тимете |
| 3 особа | розпліта́тиме | розпліта́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпліта́ю | розпліта́ємо, розпліта́єм |
| 2 особа | розпліта́єш | розпліта́єте |
| 3 особа | розпліта́є | розпліта́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпліта́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпліта́в | розпліта́ли |
| жін. р. | розпліта́ла | |
| сер. р. | розпліта́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпліта́вши | ||