розпови́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розпови́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розпови́ймо | |
2 особа | розпови́й | розпови́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпов’ю́, розпови́ю | розпов’ємо́, розпов’є́м, розпови́ємо, розпови́єм |
2 особа | розпов’є́ш, розпови́єш | розпов’єте́, розпови́єте |
3 особа | розпов’є́, розпови́є | розпов’ю́ть, розпови́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розпови́в | розповили́ |
жін.р. | розповила́ | |
сер.р. | розповило́ | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розпови́тий | ||
Безособова форма | ||
розпови́то | ||
Дієприслівник | ||
розпови́вши |