розподі́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розподі́льний | розподі́льна | розподі́льне | розподі́льні |
родовий | розподі́льного | розподі́льної | розподі́льного | розподі́льних |
давальний | розподі́льному | розподі́льній | розподі́льному | розподі́льним |
знахідний | розподі́льний | розподі́льну | розподі́льне | розподі́льні |
орудний | розподі́льним | розподі́льною | розподі́льним | розподі́льними |
місцевий | на/у розподі́льному, розподі́льнім | на/у розподі́льній | на/у розподі́льному, розподі́льнім | на/у розподі́льних |