розполо́ханий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розполо́ханий | розполо́хана | розполо́хане | розполо́хані |
родовий | розполо́ханого | розполо́ханої | розполо́ханого | розполо́ханих |
давальний | розполо́ханому | розполо́ханій | розполо́ханому | розполо́ханим |
знахідний | розполо́ханий, розполо́ханого | розполо́хану | розполо́хане | розполо́хані, розполо́ханих |
орудний | розполо́ханим | розполо́ханою | розполо́ханим | розполо́ханими |
місцевий | на/у розполо́ханому, розполо́ханім | на/у розполо́ханій | на/у розполо́ханому, розполо́ханім | на/у розполо́ханих |