| розпоро́шений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розпоро́шений | розпоро́шена | розпоро́шене | розпоро́шені |
| родовий | розпоро́шеного | розпоро́шеної | розпоро́шеного | розпоро́шених |
| давальний | розпоро́шеному | розпоро́шеній | розпоро́шеному | розпоро́шеним |
| знахідний | розпоро́шений, розпоро́шеного | розпоро́шену | розпоро́шене | розпоро́шені, розпоро́шених |
| орудний | розпоро́шеним | розпоро́шеною | розпоро́шеним | розпоро́шеними |
| місцевий | на/у розпоро́шеному, розпоро́шенім | на/у розпоро́шеній | на/у розпоро́шеному, розпоро́шенім | на/у розпоро́шених |