| розпотро́шення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розпотро́шення | |
| родовий | розпотро́шення | |
| давальний | розпотро́шенню | |
| знахідний | розпотро́шення | |
| орудний | розпотро́шенням | |
| місцевий | на/у розпотро́шенні, розпотро́шенню | |
| кличний | розпотро́шення* |