розпотро́шуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | розпотро́шуватися, розпотро́шуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розпотро́шуймося, розпотро́шуймось | |
2 особа | розпотро́шуйся, розпотро́шуйсь | розпотро́шуйтеся, розпотро́шуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпотро́шуватимуся, розпотро́шуватимусь | розпотро́шуватимемося, розпотро́шуватимемось, розпотро́шуватимемся |
2 особа | розпотро́шуватимешся | розпотро́шуватиметеся, розпотро́шуватиметесь |
3 особа | розпотро́шуватиметься | розпотро́шуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розпотро́шуюся, розпотро́шуюсь | розпотро́шуємося, розпотро́шуємось, розпотро́шуємся |
2 особа | розпотро́шуєшся | розпотро́шуєтеся, розпотро́шуєтесь |
3 особа | розпотро́шується | розпотро́шуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розпотро́шуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розпотро́шувався, розпотро́шувавсь | розпотро́шувалися, розпотро́шувались |
жін. р. | розпотро́шувалася, розпотро́шувалась | |
сер. р. | розпотро́шувалося, розпотро́шувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розпотро́шувавшись |