| розпрасува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпрасува́тися, розпрасува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпрасу́ється | розпрасу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпрасува́вся, розпрасува́всь | розпрасува́лися, розпрасува́лись |
| жін.р. | розпрасува́лася, розпрасува́лась | |
| сер.р. | розпрасува́лося, розпрасува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпрасува́вшись | ||