| розпредме́тнення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розпредме́тнення | |
| родовий | розпредме́тнення | |
| давальний | розпредме́тненню | |
| знахідний | розпредме́тнення | |
| орудний | розпредме́тненням | |
| місцевий | на/у розпредме́тненні, розпредме́тненню | |
| кличний | розпредме́тнення* |