| роз’яря́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | роз’яря́тися, роз’яря́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роз’яря́ймося, роз’яря́ймось | |
| 2 особа | роз’яря́йся, роз’яря́йсь | роз’яря́йтеся, роз’яря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роз’яря́тимуся, роз’яря́тимусь | роз’яря́тимемося, роз’яря́тимемось, роз’яря́тимемся |
| 2 особа | роз’яря́тимешся | роз’яря́тиметеся, роз’яря́тиметесь |
| 3 особа | роз’яря́тиметься | роз’яря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роз’яря́юся, роз’яря́юсь | роз’яря́ємося, роз’яря́ємось, роз’яря́ємся |
| 2 особа | роз’яря́єшся | роз’яря́єтеся, роз’яря́єтесь |
| 3 особа | роз’яря́ється | роз’яря́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| роз’яря́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | роз’яря́вся, роз’яря́всь | роз’яря́лися, роз’яря́лись |
| жін. р. | роз’яря́лася, роз’яря́лась | |
| сер. р. | роз’яря́лося, роз’яря́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роз’яря́вшись | ||