| розігна́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розігна́тися, розігна́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розжені́мося, розжені́мось, розжені́мся | |
| 2 особа | розжени́ся, розжени́сь | розжені́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розжену́ся, розжену́сь | розженемо́ся, розженемо́сь, розжене́мся |
| 2 особа | розжене́шся | розженете́ся, розженете́сь |
| 3 особа | розжене́ться | розжену́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розігна́вся, розігна́всь | розігна́лися, розігна́лись |
| жін.р. | розігна́лася, розігна́лась | |
| сер.р. | розігна́лося, розігна́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розігна́вшись | ||