| роз’їда́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | роз’їда́ючий | роз’їда́юча | роз’їда́юче | роз’їда́ючі |
| родовий | роз’їда́ючого | роз’їда́ючої | роз’їда́ючого | роз’їда́ючих |
| давальний | роз’їда́ючому | роз’їда́ючій | роз’їда́ючому | роз’їда́ючим |
| знахідний | роз’їда́ючий | роз’їда́ючу | роз’їда́юче | роз’їда́ючі |
| орудний | роз’їда́ючим | роз’їда́ючою | роз’їда́ючим | роз’їда́ючими |
| місцевий | на/у роз’їда́ючому, роз’їда́ючім | на/у роз’їда́ючій | на/у роз’їда́ючому, роз’їда́ючім | на/у роз’їда́ючих |
| [рідко] | ||||