| самови́значення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самови́значення | |
| родовий | самови́значення | |
| давальний | самови́значенню | |
| знахідний | самови́значення | |
| орудний | самови́значенням | |
| місцевий | на/у самови́значенні, самови́значенню | |
| кличний | самови́значення* |