самовикрива́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | самовикрива́льний | самовикрива́льна | самовикрива́льне | самовикрива́льні |
родовий | самовикрива́льного | самовикрива́льної | самовикрива́льного | самовикрива́льних |
давальний | самовикрива́льному | самовикрива́льній | самовикрива́льному | самовикрива́льним |
знахідний | самовикрива́льний | самовикрива́льну | самовикрива́льне | самовикрива́льні |
орудний | самовикрива́льним | самовикрива́льною | самовикрива́льним | самовикрива́льними |
місцевий | на/у самовикрива́льному, самовикрива́льнім | на/у самовикрива́льній | на/у самовикрива́льному, самовикрива́льнім | на/у самовикрива́льних |