| самовини́щування – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самовини́щування | |
| родовий | самовини́щування | |
| давальний | самовини́щуванню | |
| знахідний | самовини́щування | |
| орудний | самовини́щуванням | |
| місцевий | на/у самовини́щуванні, самовини́щуванню | |
| кличний | самовини́щування* |