| самови́раження – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самови́раження | |
| родовий | самови́раження | |
| давальний | самови́раженню | |
| знахідний | самови́раження | |
| орудний | самови́раженням | |
| місцевий | на/у самови́раженні, самови́раженню | |
| кличний | самови́раження* |