| самовисиса́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самовисиса́ння | |
| родовий | самовисиса́ння | |
| давальний | самовисиса́нню | |
| знахідний | самовисиса́ння | |
| орудний | самовисиса́нням | |
| місцевий | на/у самовисиса́нні, самовисиса́нню | |
| кличний | самовисиса́ння* |