| самовисува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самовисува́ння | |
| родовий | самовисува́ння | |
| давальний | самовисува́нню | |
| знахідний | самовисува́ння | |
| орудний | самовисува́нням | |
| місцевий | на/у самовисува́нні, самовисува́нню | |
| кличний | самовисува́ння* |